НЕ ХВИЛЮЙТЕСЬ, МИ ПОРУЧ
(короткий гайд для відповідальних батків)
ВІТАЮ, ДРУЗІ!
Рада бути з вами в одній команді відповідальних батьків, які обрали «ОДМ». Оскільки ми в “одному човні”, пропоную познайомитися ближче.
У нас звичайна міжнародна, міжконтинентальна, дипломатична родина. Упродовж десяти років ми жили в кількох країнах, і наші діти мали можливість навчатися у пристойних приватних школах (Міжнародний дитячий садок “Apple Tree”, Міжнародна школа «Британніка» у Будапешті (Угорщина), Міжнародна британська школа в Мадриді (Іспанія), Нідерландський колегіум у Мехіко (Мексика).
Не можу сказати, що освіта за кордоном нам видалася легкою і досконалою. Навпаки, було багато питань, які переростали в дискусії з учителями та адміністрацією навчальних закладів. І математика в них не така, і діти пишуть з помилками, а їх ніхто не виправляє, і забагато граються, замість того, щоб зціпити зуби і «гризти граніт науки», і до іспитів неправильно готуються.
Зараз ми відчуваємо вдячність до прекрасних завучів і вчителів, які гідно витримали тиск з боку батьків і дали нам можливість зрозуміти освітні ЦІЛІ англійської шкільної системи, навчили правильно підтримувати дітей. Семінари, вебінари, воркшопи, круглі столи за філіжанкою кави — ми не пропустили жодної зустрічі. І через кілька років спільної наполегливої праці вчителів, дітей і нас, батьків, отримали результат, яким задоволені: наш старший син — без репетиторів — склав випускні іспити та отримав запрошення навчатися у кількох європейських університетах, а молодші доньки перейняли три основні, на наш погляд, принципи освіти:
БУТИ ЛЮДЯНИМИ;
ПОСТІЙНО НАВЧАТИСЯ;
ТВОРЧО МИСЛИТИ;
БУТИ ВІДКРИТИМИ ДО НОВИХ ІДЕЙ.
Проєкт «ОДМ» — це сучасний проєкт, і для того, аби він став для вас своїм, рідним, запрошую на сторінки цього скромного електронного гайду.
Щиро зичу приємного навчання разом із нашими неповторними дітьми.
До зустрічі на батьківських зборах!
Із шаною — Мирослава Косарєва, к.ф.н., мама третьокласниці з міста Рівного
10 ПРИЧИН, ЧОМУ МИ ОБРАЛИ ОДМ
Навчально-методичний комплекс для початкової школи, який розробили провідні українські науковці на замовлення центру «Освіта. Діти. Майбутнє», базується на сучасних РЕЗУЛЬТАТИВНИХ МЕТОДИКАХ, випробуваних у школах Європейського Союзу та міжнародних школах Сполучених Штатів Америки.
- Основний метод навчання у проєкті — дослідницько-пізнавальний (IBL). У традиційній школі ми отримували інформацію з уст вчителя або з підручника. Рідше — хтось із нас добровільно читав науково-пізнавальні книжки чи журнали, ще рідше можна було «впіймати» цікаву науково-популярну передачу на зразок «Команда Кусто». Сьогодні наші діти вивчають ті чи інші явища через власні спостереження, гру, експеримент, навчальний відеоролик тощо. Такий підхід розвиває допитливість, цікавість, а головне — мотивацію до навчання.
Серед інших інноваційних методів — STEM-освіта, сторітелінг, гейміфікація, СКАМПЕР, перевернуте навчання (їх також використовують у сучасних міжнародних школах).
Навчання спрямоване на розвиток у дитини самостійного критичного, системного та творчого мислення; а також на розвиток соціального та обчислювального інтелекту.
У проєкті впроваджено сучасні предмети (логіка, дизайн і технологія, робототехніка, обчислювальне мислення).
Діти мають можливість користуватися цікавим цифровим порталом, який містить відео- та аудіоматеріали доповненої реальності, розвивальні навчальні компʼютерні програми, електронні тренажери.
- Учні вчаться ефективно працювати в команді.
Діти проводять навчальні дослідження, подають власні результати, оцінюють себе, свої успіхи та успіхи однокласників.
У проєкті “ОДМ” упроваджено систему операційного управління, що дозволяє координаторам у режимі онлайн відстежувати хід навчання і вдосконалювати його.
Учні—вчителі—батьки є важливими учасниками освітнього процесу, а тому для кожного є можливість «підвищити кваліфікацію». Але найважливіше: “ОДМ” – це психологічно комфортні умови для емоційного та інтелектуального розвитку дитини.
ЯКИМИ НАВИЧКАМИ ПОВИННІ
ВОЛОДІТИ СУЧАСНІ ФАХІВЦІ?
В останньому звіті Всесвітнього економічного форуму про майбутнє робочих місць опубліковано дослідження про те, як розвиватимуться професії та які уміння, знання, навички необхідно мати працівникам різних галузей упродовж наступних чотирьох років.
Отож, у 2023—2027 роках найважливішими вимогами до спеціалістів будуть такі:
- вміти мислити аналітично та творчо (креативно);
- використовувати штучний інтелект та великі дані (йдеться про здатність аналізувати великий обсяг інформації, англ. big data);
- мати лідерство та соціальний вплив;
- бути стійкими, гнучкими та спритними;
- допитливими та навчатися упродовж життя;
- бути технологічно грамотними; мотивованими та самосвідомими;
- мати емпатію (тобто інтуїтивно розуміти психологічний стан та мотиви іншої людини) та вміти активно слухати;
- здійснювати управління талантами;
- мати сервісну орієнтацію, вміти обслуговувати клієнтів;
- охороняти навколишнє середовище;
- здійснювати управління ресурсами;
- володіти технологіями маркетингу;
- вміти користуватися мережами і орієнтуватися у кібербезпеці;
- бути надійними та уважними до деталей;
- мислити системно;
- володіти мовами (багатомовність).
Тепер пропоную простежити, як міжнародні та вітчизняні школи реагують на сучасні виклики.
Вам цікаво?
Тоді запрошую на сайти одразу трьох шкіл — до Міжнародної британської школи (м. Будапешт, Угорщина), Міжнародної американської школи (м. Будапешт, Угорщина) та українського проєкту «Освіта. Діти. Майбутнє» (м.Київ, Україна). Щоб не забирати багато часу, усю інформацію розміщую у порівняльній таблиці нижче:
Пріоритетні навички та основні методи навчання у трьох сучасних школах
| Міжнародна британська школа. | Міжнародна американська школа. Концепція «ефективний учень». | ОДМ. Розвиток наскрізних навичок у проєкції 5ти концептів: «Я-учень», «Я-середовище», «Я-людина», «Я-розвиваюся та змінююся», «Я-успішний». | |
НАВИЧКИ |
Аналітичне мислення. | Аналітично мислить. | Системне мислення. |
| Креативне (творче) мислення. | Креативне (творче) мислення (учень використовує творчість та уяву для вирішення складних питань. | Творче (креативне мислення). | |
| Критичне мислення. | Критичне мислення (використовує різномовні медіаресурси). | Критичне мислення. | |
| Гнучкість. | Інноваційне мислення. | Гнучкість, інноваційність. | |
| Комунікаційні навички. | Турботливий співрозмовник. Будує шанобливі стосунки з людьми, які є іншими. | Уміння ефективно комунікувати (говорити компліменти, ввічливо відмовляти, використовувати добрі манери, поважати думку інших, просити дозволу, просити вибачення, звертатися по імені, підбадьорювати інших, не перебивати, хвалити інших. | |
| Командна робота. | Працює в команді задля спільної мети. | Здатність співпрацювати з іншими у групі (в команді): учень ділиться ідеями та матеріалами, домовляється, просить допомогу, приєднується до діяльності інших, вміє дружити, активно слухає, працює у групі над спільним завданням. | |
| Навчання упродовж життя. | Володіє стратегіями навчання, навчається упродовж життя. | Навчання упродовж життя. Вдосконалення особистих якостей (сприймати критику, допомагати іншим, проявляти доброту, приймати іншу точку зору, поважати особистий простір, регулювати гучність голосу, точно виконувати вказівки. | |
| Уміння приймати рішення. | Уміння приймати рішення. | Вміння приймати відповідальні рішення (дитина описує події, вирішує конфлікти, проблеми, протистоїть тиску однолітків, йде на компроміси, ризикує, дотримується черги). | |
| Емоційний інтелект. | Дбає про особисте фізичне, емоційне та соціальне здоровʼя. | Вміння конструктивно керувати емоціями (спокійно реагувати на «ні», вміти пробачати, розуміти свої емоції та емоції інших, враховувати різницю між очікуваною та несподіваною поведінкою, приймати рівність людей, вміти реагувати на програш, терпляче чекати). | |
| Впевненість у собі. | Мислити позитивно. | Мислити позитивно. | |
| Незалежність. | Вміє відстоювати власні інтереси. | Здатність логічно обґрунтовувати позицію. | |
| Вміння ризикувати. | Долає виклики впевнено і сміливо. | Вміння оцінювати ризики. | |
| Розвиває навички підприємницької діяльності та фінансової грамотності. | |||
| Підтримує екосистеми, ресурси, що підтримують життя. | Екологічна компетентність. | ||
| Основні методи (як навчають) |
Дослідницький (IBL). | Дослідницький (IBL). | Дослідницький (IBL). |
| Метод навчальних проєктів. | Метод навчальних проєктів. | Метод навчальних проєктів. | |
| Метод запитань. | Метод запитань. | Метод запитань. | |
| Ігрові методи. | Ігрові методи. | Ігрові методи. | |
«НІ» СТЕРЕОТИПАМ!
Почну з парадоксу. Коли ми перевозили дітей до нової країни, переводили з однієї школи в іншу, знаєте, в кого виникали найбільші труднощі? Ні-і-і, не у них. Якраз діти легко і швидко прилаштовуються до всього нового. Будь-яка невідома система навчання — це виклик для батьків. Нас вчили по-іншому. В наш час все було не так. І якщо Ви не працюєте в галузі освіти й не тримаєте руку на пульсі змін, приготуйтеся: вчитися доведеться не лише дітям, але й вам. І це НОРМАЛЬНО.
У чому полягає складність нових освітніх систем/стратегій/ методів для батьків? Вони суперечать нашим стереотипам.
Отож, із яким топ-стереотипом доведеться попрощатися?
«Твій дід був відмінником, тато-мама — відмінники, старші брат-сестра – відмінники, а ти…» — звичка порівнювати дитину з іншими.
Знайома ситуація? Якщо ні, вітаю Вас! Цей розділ можна пропустити.
Коли наша старша донька стала першокласницею у британській школі в Будапешті, цей стереотип заважав нам правильно її підтримувати під час навчання. Не те що ми тиснули, мовляв, працювати потрібно краще, щоб твоїм батькам було приємно. У нас було відчуття постійного невдоволення, щось не так: не так пише (ми писали краще), не хвилюється перед контрольною (а ось ми завжди хвилювалися), не знає правил (а ми правила вчили «на зубок»! повтори 20 разів таблицю множення на 2, напиши 5 рядків одного слова — і тоді мама-тато заспокояться).
Так було у школі нашого дитинства.
Сучасні методи інші.
Ми зрозуміли, що для успішного навчання наших дітей, змінюватися потрібно нам, батькам.
Почали активно вивчати нові для нас методики, відвідували усі без винятку семінари і вебінари, які проводила школа спеціально для батьків. Врешті-решт, ми прийшли до п’яти основних правил, які допомогли нам краще зрозуміти і підтримати наших дітей. Із радістю поділюся цими правилами із Вами.
ЯК ВИХОВАТИ ЕЙНШТЕЙНІВ?
Правило перше: ми повинні вірити у своїх дітей і довіряти їм
Ця історія облетіла освітянські спільноти кілька разів.
Одного разу хлопчина повернувся додому і побачив заплакану маму. Вона тримала лист зі школи.
— Я плачу від щастя, — почала пояснювати жінка. — Директор написав, що мій син дуже обдарований і йому більше немає чого робити у цій школі. А тому пропонує пошукати інший заклад, який допоможе краще розвивати твої таланти.
Малий обійняв свою маму, витер їй сльози, поцілував її і з гордо піднятою головою вийшов із кімнати.
Через 20 років всесвітньо відомий математик Ейнштейн знайшов цей лист і з цікавістю почав читати: «Шановна пані, — писав директор, — ми більше не можемо тримати Вашого сина у нашій школі. Він найгірший учень у закладі. У нього немає жодних здібностей до навчання, а тому я не бачу сенсу в його утриманні і наполегливо рекомендую знайти відповідний заклад для особливих дітей…»
Цікаво, чи став би Ейнштейн відомим математиком, якби мама не вірила у здібності свого сина?
Правило друге: виявити і розвивати сильні сторони особистості нашої дитини
У попередньому розділі ми ставили питання про те, як виховати Ейнштейнів. Відповідь дуже проста: НІЯК. Ми повинні прийняти свою дитину такою, якою вона є. В кожного з нас є сильні та слабкі сторони. Хтось добре малює, але не може рахувати; хтось красиво пише, але повільно бігає і нічого не тямить у сучасних технологіях. Хтось має цікаві творчі ідеї, але не вміє заробляти. Ми всі різні. Діти теж різні. І це дуже добре. Наше основне завдання — виявити те, що нашій дитині дається найкраще і розвивати її здібності.
Правило третє: мислити позитивно
Позитивно мислити — це пояснювати собі і дитині дві важливі речі:
1) поки що ти не вмієш читати (малювати, писати, рахувати, вирішувати задачі, говорити англійською), але ти обов’язково навчишся;
2) робити помилки — це нормально. Помиляються всі, навіть тато з мамою, дідусь і бабуся, які завжди знають, як правильно, бо вони прожили життя, а ми ще молоді і нічого не навчилися; а іноді помиляються навіть твоя вчителька і директор школи. Коли робиш помилку, ти вчишся, а значить, — ростеш. І це добре.
Правило четверте: мотивувати дитину
Що таке мотивація «від» і мотивація «до»? У першому випадку ми робимо ті чи інші дії, аби уникнути неприємних наслідків (наприклад, не перевищуємо швидкості, щоб не платити штраф). Це негативна мотивація. У другому — наші дії обумовлені цінностями, принципами чи переконаннями: ми не перевищуємо швидкість, щоб зберегти життя своє і чиєсь, бо життя і здоров’я — найвища цінність. Це позитивна мотивація. За спостереженням психологів, у нашому суспільстві поки що переважає мотивація «від», тобто ми робимо або не робимо чогось, щоб уникнути покарання.
У сучасних школах батьки та вчителі стимулюють у дітей розвиток позитивної мотивації (мотивація «до»). Це значно важче завдання. Скажімо, як мотивувати дитину зробити домашнє завдання замість пограти на комп’ютері? Завдання із зірочкою, чи не так? Звісно, можна насупити брови і грізним голосом проголосити ультиматум: хочеш гратися — зроби д/з. Однак це зразок негативної мотивації. Вона має короткочасну дію і змушує дітей творчо і винахідливо шукати обхід батьківських санкцій.
Щоб розвинути позитивну мотивацію, важливо зʼясувати, що для дитини є справді важливим. У британській, американській та багатьох сучасних європейських школах застосовують методику тьюторингу (про тьюторинг у домашніх умовах буде окреме відео у фейсбук-групі для батьків). Тьюторинг — це коли ми розуміємо, що у дитини можуть бути свої потреби, цінності чи пріоритети, які не обов’язково мають збігатися з нашими. Наприклад, дитині може видаватися значно важливішим виграти у своїх однокласників в інтернет-грі, аніж охайно написати рядок літери «А». Для чого грати і вигравати — цілком зрозуміло: ти виявляєш трохи більше швидкості і вправності (а це, знаєте, години тренувань!) — і отримуєш результат: ти переможець і авторитет у класі увесь наступний день! Навряд чи написаний рядок літери «А» може принести такий тріумф серед однолітків. Цілком ймовірно, що визнання твоїх заслуг іншими та система нагород за кожну дрібничку є однією з причин, чому діти захоплюються комп’ютерними іграми. Отже, нагорода і визнання — натискаємо «Ctrl +C”, тобто копіюємо, “Ctrl+V” — вставляємо у нашу батьківську педагогічну концепцію. Відтепер ми помічаємо і винагороджуємо найменший прогрес у наших дітей: вчора в одному слові із п’яти літер було чотири помилки, а сьогодні лише три — це прогрес, ти молодець! Зрозумів, як додавати до двох один — молодець! Почитав цілу сторінку із одного речення — та ти неймовірний! Не забув щоденник у школі — молодець! Повісив форму на вішак — молодець!
Звичка казати дітям приємні речі, помічати їхні здобутки (навіть якщо нам це видається дрібʼязковим) мотивує їх працювати краще.
Але звісно, у нашій грі, як і в компʼютерній, є багато рівнів, а тому діти мусять прийняти те, що їм доведеться працювати плідно і багато.
Наших дітей мотивують:
- позитивні емоції;
- відчуття взаємної довіри;
- повага до їхніх потреб і цінностей.
Правило п’яте. Їсти жабу і не кривитися
Які асоціації викликає фраза «їсти жабку»? Ви бачите затишний ресторанчик, із вікна якого видно Ейфелеву вежу? Чуєте тихе наспівування «Під небом Парижа»? Уявляєте делікатні жабʼячі лапки під улюбленим соусом?
М-м-м, мені теж цього дуже хочеться. Однак «зʼїсти жабу» — це не про французьку кухню. Це про важливу життєву навичку, до якої потрібно привчати наших дітей відсьогодні.
Гадаю, фраза «зʼїсти жабу» набула нової хвилі популярності завдяки бестселерові Браяна Тренсі «Зроби це зараз. 21 чудовий спосіб зробити більше за менший час». Суть вправи полягає у тому, що ми поступово привчаємо дітей обирати найважливіше та найскладніше завдання і виконувати його першим. На думку автора книги, саме ця звичка має найбільше значення для досягнення успіху.
Отже, пʼяте правило: привчати дитину виконувати насамперед найважливіше і найскладніше завдання.
Підсумуємо : 5 основних правил для батьків
- Вірити у свою дитину, довіряти їй.
- Виявляти і розвивати її сильні сторони.
- Мислити позитивно.
- Розвивати у дитини позитивну мотивацію.
- Привчати починати день із найважливішого і найскладнішого завдання.
ЧИ БУВАЮТЬ ТРИКУТНИКИ
ДВОСТОРОННІМИ?
Або чому батьки дуже важливі в освітньому процесі
Не маю жодного сумніву в тому, що без нашої з Вами підтримки й активної участі навчання та виховання дітей у школі буде НЕ ЕФЕКТИВНИМ. Це те саме, що креслити трикутник і забутися про третю сторону. Власне, коли ми говоримо про трикутник, маємо на увазі тристоронню взаємодію між учнем (тобто нашими дітьми), вчителем та батьками. Утворення та функціонування такого трикутника — це поширена і поки що єдина ефективна міжнародна практика.
Те, що діти взаємодіють із вчителем у школі, — це цілком зрозуміло і не потребує жодних розʼяснень.
У чому полягає взаємодія між вчителем (або школою) та батьками?
Пропоную розглянути два основні аспекти такої взаємодії.
ПЕРШИЙ АСПЕКТ:
cімʼя та школа повинні узгодити спільні цінності та пріоритети виховання
Для чого це потрібно?
Наведу простий приклад.
У школі «Британніка», де вчилися наші діти, була така традиція: вранці батьки приводили дітей на спортивний майданчик. Кожен клас мав своє місце. Діти приходили, ставили портфелі один за одним і бігли гратися. Коли лунав попереджувальний дзвінок, школярі поверталися на своє місце, чемно ставали один за одним і чекали на вчителя, щоб піти до класу. У колоні ніхто нікого не переганяв, не штовхав, навпаки, діти, якщо потрібно, зупинялися, терпляче чекали один одного, допомагали нести портфелі тощо.
Одного дня у класі моєї доньки зʼявився новий учень. Дуже симпатичний хлопчина із білою фарбованою чуприною, поруч із ним — не менш ефектний тато у байкерському спорядженні. Вони зазвичай останніми приходили на спортивний майданчик і, замість того, щоб стати в кінець черги, демонстративно ставили портфель Філіпа першим. Думаєте, це дрібниця?
Від першого дня у школі Філіп став «героєм» щоденних розповідей.
Філіп не слухає вчительку,
Філіп перебиває і вигукує з місця.
Філіп штовхнув Алекса.
Філіп кричить у їдальні.
Філіп весь час заважає.
Філіпа помістили на чорну хмарку.
Філіп більше не можна гратися іграшками у щасливу пʼятницю…
Наприкінці навчального року ми з донькою мали провести у школі невеличкий майстер-клас: розповісти дітям історію української ляльки-мотанки і навчити, як її робити. Готували захід не самі, нам в усьому допомагала п.Вікторія Маслій, дуже талановита вчителька Української школи в Будапешті, за що я їй досі безмежно вдячна.
Перед початком уроку я очікувала, що з Філіпом буде складно. Однак невдовзі стало зрозуміло, що помилилася. Хлопчина пильно стежив за процесом, намагався якнайкраще відтворити кожен рух, він не вигукував, а чемно підносив руку або тихенько підходив до нас і запитував, як зробити краще. Він не сказав жодного слова про те, що ляльки лише для дівчат і йому, крутому хлопцеві, це не цікаво.
Мотанка Філіпа була справді гарною. І я бачила по його очах, що він задоволений результатом. Для мене поведінка хлопчика стала дивом, таким собі чудесним «приборканням Філіпа». І малому, схоже, дуже подобалася його нова роль — його справжнє, відповідальне лідерство.
Пропоную поміркувати, що ж відбулося?
Коли Філіпа привели до «Британніки», став очевидний конфлікт між цінностями школи та цінностями сім’ї хлопчика.
Школа насамперед виховує:
- людяність,
- чесність,
- порядність,
- працьовитість
- повагу один до одного, розуміння того, що усі ми різні — і це дуже добре.
У родині Філіпа виховні пріоритети були іншими, протилежними до тих, які пропагує школа:
- йому дозволена гра без правил;
- він може і повинен вигравати за рахунок інших;
- важливим є те, що хоче Філіп, інші повинні підлаштуватися;
- Філіп завжди стоїть вище, а тому йому можна те, чого не можна іншим.
Схоже, у родині помилково вважали, начебто таким чином вони виховують лідера. Хоча насправді це не так.
Я хочу підкреслити: моральні цінності і правила поведінки в сучасних міжнародних школах настільки важливі, що, якби родина Філіпа не прийняла їх, довелося б перевести хлопця в інший навчальний заклад.
На щастя, батьки хлопчика зрозуміли це вчасно. Цінності і правила школи стали їхніми цінностями та правилами. І завдяки тристоронній взаємодії вчительки, Філіпа та його батьків вдалося досягти приголомшливого результату.
Наші цінності та правила поведінки повинні збігатися із цінностями та виховними пріоритетами школи.
Ціннісні пріоритети нашого трикутника у проєкті ОДМ
Виховувати в дитині:
- чесність;
- відвагу;
- наполегливість;
- доброту;
- здатність до співчуття і співпереживання;
- відчуття справедливості;
- повагу до прав людини (тобто повагу до своїх прав та до прав інших людей);
- шанобливе ставлення до Української держави;
- відповідальність за своє життя, за розвиток громади та суспільства, збереження довкілля.
ДРУГИЙ АСПЕКТ:
вчителі та батьки узгоджують методи навчання
У попередньому розділі ми говорили про те, що у школі нашого дитинства навчали по-іншому. Основне завдання учнів полягало в тому, щоб запам’ятати інформацію та в потрібний момент її відтворити. Ми часто не розуміли, для чого це потрібно і як потім використати наші знання. А тому у багатьох із нас наростав супротив, а рівень мотивації до навчання знижувався. Іншою особливістю навчання було те, що головною дійовою особою на уроці завжди був учитель; його позиція, думка, оцінка вважалася обʼєктивною і правильною.
Сьогодні підхід до шкільної освіти кардинально змінився. У проєкті ОДМ навчання максимально індивідуалізоване, тобто адаптоване до потреб конкретної дитини: вчитель враховує тип інтелекту своїх учнів, їхній темперамент, спосіб сприйняття інформації. Діти вчаться самостійно добувати інформацію з різних джерел — із власних спостережень, із книжки-зошита, із відеоролика, із інформації на стенді у класі тощо. Вони проводять дослідження, спостерігають за явищами, роблять свої перші висновки. Зовсім не обовʼязково, що ці висновки правильні. Згідно з філософією сучасного навчання, помилятися корисно. Адже ми вчимося на помилках. Коли робимо помилку — ростемо, тобто вдосконалюємося.
Отож, наша «стара і випробувана методика» (я так вчився, мій дід так вчився, а тому це правильно) може суттєво збити «градус мотивації» у дитини. Щоб цього не трапилося, краще, коли всі учасники трикутника «Дитина-вчитель-батьки» рухаються в одному напрямку і використовують спільні методи навчання. Гадаю, найкраще розповість про те, як вивчати той чи той предмет разом із дитиною, перша вчителька наших дітей, а також автори проєкту «Освіта. Діти. Майбутнє» на онлайн-зборах для батьків. Треба сказати, що це важлива подія. Інформація, яку ми почуємо на зустрічі, дасть відповідь на багато важливих питань і допоможе краще розібратися у новому проєкті.
Для себе ми виділили три основні принципи, яких намагаємося дотримуватися, бо віримо, що це допоможе правильно підтримати наших дітей:
- Робити все з любов’ю до дитини. Навчитися отримувати задоволення від спілкування з сином чи з донькою «офлайн» )
- Стимулювати малюка мислити САМОСТІЙНО:
а) не давати готових відповідей на запитання (нам хочеться швидше відповісти правильно і перейти до наступного завдання. А що ж тут такого? Дитина повторить нашу відповідь два рази вдома, а потім повторить на уроці. І там-тарарам: ставимо галочку у списку виконаних завдань. А ні-і-і-т, робимо глибо-о-о-окий вдих, а тепер різко видихаємо і чекаємо на самостійну відповідь дитини);
б) використовувати метод запитань. Цей метод часто застосовують судді, адвокати та прокурори під час допиту свідків. Сьогодні він ефективно працює у сучасній школі. Його суть полягає в тому, щоб з допомогою запитань «докопатися до суті» питання/проблеми/явища. Отже, Ви— суддя, дитина — свідок (не обвинувачений!) І поїхали….
- Хвалити дитину за будь-яке найменше досягнення.
Корисні покликання для батків
Проєкт “ОДМ” у FB
Проєкт “ОДМ” в Instagram
НМЦ “Освіта. Діти. Майбутнє” в Instagram
Сайт
Youtube
Tік-Ток
Наприкінці хочу сказати: ви зробили правильний вибір. ОДМ – це достойна відповідь на сучасні освітні виклики. Пам’ятайте, ми поруч: ваша перша вчителька, батьки друго- і третьокласників, весь авторський колектив і навчально-методичний центр «Освіта для майбутнього» — ми всі разом з Вами на одному освітньому кораблі заради щасливого майбутнього наших дітей.
Куди прямує потяг ОДМ?
(дорожня карта для батьків)
Щиро дякую авторам проєкту ОДМ за цінні консультації
та люб’язно надані матеріали, які допомогли підготувати цей розділ.
У кожного з нас рано чи пізно виникне ситуація, коли діти не підуть до школи і доведеться навчатися вдома самостійно. Якщо дітлахи відвідують уроки, то вони самі знають, як виконувати завдання, а тому швидко пишуть, підкреслюють, рахують. Проте варто пропустити лише 1—2 дні школи — і виникає враження, ніби їхній процесор і карта памʼяті самоочистилися.
Сказати відверто, коли я вперше опинилася у такій ситуації, відкрила робочий зошит ОДМ (ні, Ви не подумайте, мені він д-у-у-же сподобався!), виникали точнісінько такі ж запитання, як і в доньки: що це таке і як його виконувати? Цілком природно, що якщо Ви зайнята людина і не вчитель початкових класів, а ще на домашні завдання усіх дітей у Вас не більше години, то одразу вникнути і зрозуміти «маршрут» навчання може бути непросто. Саме тому пропоную Вашій увазі «Дорожню карту для батьків», яка допоможе швидко зрозуміти:
- в якому напрямку прямує «навчальний потяг ОДМ», або що вивчають діти у першому класі;
- як вони це роблять і для чого.
Маршрут 1. Англійська мова
Перш ніж потрапити до Вас, цей коротенький розділ періодично зазнавав змін. З одного боку, хотілося закласти якомога більше позитиву. Причин для цього більш ніж достатньо: по-перше, Ваша дитина вивчатиме англійську за оригінальною, сучасною програмою. Теми уроків справді дуже цікаві (повірте досвіду прискіпливої мами, якій довелося бути і в ролі учасниці батьківського комітету міжнародної школи, і в ролі студентки Інституту Сервантеса (м. Будапешт), і в ролі викладачки досить пристойних онлайн-шкіл). Яскраві ілюстрації, аудіо- та відеосупровід до кожного уроку, лексика, повʼязана із життям дитини, з її інтересами — у проєкті ОДМ усе це поєднано дуже круто.
По-друге, якщо Ви зовсім не володієте англійською, ця мова завжди видавалася вам «місією нездійсненною», то тепер є нагода вивчити іноземну разом із дитиною, використовуючи сучасні та ефективні методи навчання. Саме так: студіювати іноземну із дитиною значно цікавіше і легше, ніж самому. Адже це мотивує. Навчання разом може стати легким та веселим і водночас систематичним та наполегливим.
З іншого боку, я хочу бути відвертою: англійська в ОДМі — це виклик, і його треба прийняти. Прийняти — цебто визнати, що два уроки на тиждень, як це передбачено державною програмою у першому класі, зовсім не достатньо для того, аби дитина засвоїла матеріал. Зважаючи на те, що теми уроків змінюються динамічно, місія багаторазового прослуховування і повторення матеріалу лягає на нас, батьків. Як людина, яка сяк-так володіє трьома іноземними, мушу нагадати: мови потрібно вчити щодня, незалежно від того, є в дитини урок чи нема. 10—15 хвилин на день – це небагато, проте важливо для результату.
Я впевнена, що наприкінці навчального року результат нас усіх приємно здивує. Отож, пропоную запастися філіжанкою запашної кави (або навіть англійським чаєм, щоб було більш тематично), улюбленими цукерочками, вмоститися зручно на канапі і «продовжити нашу мандрівку» ОДМом.
Що насамперед важливо знати
про курс «Англійська мова» у проєкті «ОДМ»?
- Мета вивчення англійської мови у проєкті «ОДМ» — навчити дітей використовувати іноземну в різних життєвих ситуаціях. Що це означає? Наша дитина зможе англійською мовою:
- пояснити проблему і запропонувати варіанти вирішення;
- висловити своє ставлення до явищ чи подій;
- спілкуватися з однолітками та вчителями на рівні, визначеному державним стандартом (у початковій школі — це рівень А1).
- Діти вивчають англійську у формі гри: вони знайомляться з головними персонажами сюжету, дізнаються, як потрібно відрекомендувати себе, як попросити ручку чи олівець, як весело провести час разом.
- Упродовж уроку діти виконують до шести дій: дивляться відеоролик, слухають аудіозапис і зіставляють інформацію з малюнками у посібнику, зʼєднують елементи на малюнку, знаходять зайве слово, розмальовують персонажів уроку тощо. Важливо обов’язково проговорити англійською те, що ви з дітьми виконуєте: розмальовуєте слона, скажіть «це слон», зʼєднуєте елементи, то назвіть їх — «це лев», «це савана», «це літо»; закреслюєте зайве слово, назвіть його: це «яблуко», бо лев не любить фруктів. Багаторазове повторення слів і фраз у різних ситуаціях допомагає дитині запам’ятати урок краще.
- Теми тижня з англійської та української мов збігаються. Це допомагає дітям інтуїтивно краще сприймати іноземну.
- Упродовж уроку вчителі спілкуються з дітьми лише англійською, вони вимовляють фрази у сповільненому темпі, достатньому для розуміння дитиною; використовують міміку, жести, ілюстрації, відео — все для того, аби учні більш-менш розуміли, про що йдеться.
Зверніть увагу: дітям не потрібно робити переклад кожного слова; вони сприймають мову через інтуїцію, здогадку; а тому фраза для них – це одна лексична одиниця.
Не перекладати кожне слово, а сприймати текст чи фразу цілісно, розуміти, про що говорять — такий підхід допомагає навчити дітей мислити англійською.
- За умови, що дитина виконає всі вправи, вона повторить нові слова та фрази до 15-ти разів за урок. Це допоможе їй легко запамʼятати матеріал. Повторення відбувається в різних ситуаціях і варіантах: діти слухають аудіозапис діалогу або дивляться відео, слухають вчителя і зіставляють фрази з малюнками в посібнику, знаходять знайомі предмети на малюнках, обводять контури предметів тощо. Дуже важливо: учні щоразу називають (проговорюють) обʼєкти. Не так важливо охайно обвести контури предмета, як правильно вимовити його назву англійською.
- Англійська мова — це єдиний предмет у посібнику, де бажано виконувати вправи у запропонованій послідовності. Обов’язковими для виконання є завдання 1, 2, 3, та 6, а 4 та 5 — факультативними (на розсуд вчителя чи батьків).
- У проєкті застосовано методику мініциклів. Що це таке і як вона допомагає нашим дітям?
Методику мініциклів застосовують тоді, коли на кожному уроці необхідно вивчати нові слова.
Методика мініциклів має чотири етапи:
А) презентація (кожна І вправа уроку). Це нова ситуація, з якою діти знайомляться на уроці (пори року, фрукти та овочі, кольори тощо). Презентація може бути у формі відеоролика чи аудіофайлу та ілюстрацій. Головне завдання на етапі презентації — зрозуміти, про кого або про що йдеться (тобто не обовʼязково знати переклад усіх почутих слів).
Б) промовляння (завжди вправи 2—3 на сторінці англійської): діти слухають аудіозапис та повторюють фрази.
В) практика: (вправи 3—5 у посібнику): потрібно обвести контури предмета, зʼєднати картинки тощо; ВАЖЛИВО коментувати, називати, рахувати предмети англійською мовою.
Г) контроль: (остання вправа кожного уроку): допомагає зʼясувати, як дитина засвоїла навчальний матеріал.
- У запропонованому курсі є вправи, які розвивають логічне мислення. Вони важливі, адже логічне мислення допомагає краще розуміти аналітичні мови, зокрема англійську.
- Родзинка курсу англійської в проєкті «ОДМ»: наші діти поринають у цікаву історію, яку «проживають» разом зі своїми віртуальними друзями — Люсі, Марією, Девідом та його песиком Баді. Кожен із цих персонажів (як і наші діти) має свою особливість сприйняття інформації:
- Девід — кінестетик, йому найзручніше пізнавати світ через дотик;
- Люсі — аудіал, вона любить слухати;
- Марія — візуал, їй важливо побачити.
Вправи розроблені таким чином, щоб розвивати у дітей усі три «канали» сприйняття інформації.
Як працювати з дитиною, якщо вона не ходить до школи
- Роздивіться уважно малюнки до уроку (вправа 1). Зіскануйте QR-код. Прослухайте із дитиною аудіозапис кілька разів (цей етап ми називаємо «презентацією»).
Примітка. Аудіозапис за QR-кодом містить вправи до всього уроку. Тому після кожної вправи доречно натискати на паузу. Дати час дитині спокійно прослухати фразу і зробити позначку у посібнику.
- Другий етап ми називаємо «промовлянням». Роздивіться малюнки до вправи 2. Увімкніть аудіозапис за QR-кодом до вправи 2. Після кожної фрази натисніть на паузу. ПОВТОРІТЬ ФРАЗУ РАЗОМ ІЗ ДИТИНОЮ КІЛЬКА РАЗІВ. Попросіть поставити у посібнику галочку (якщо відповідь позитивна) чи хрестик (якщо відповідь негативна).
Вправу 3 потрібно виконати за аналогією до вправи 2: прослухати аудіозапис за QR-кодом до вправи 3, ПОВТОРИТИ КОЖНУ ФРАЗУ З ДИТИНОЮ КІЛЬКА РАЗІВ, поставити у посібнику галочку чи номер за порядком.
Вправи 4—5 – це практика. Їх можна виконати за аналогією до попередніх вправ у посібнику, або перейти на платформу «Вордвол» і пограти з дитиною в ігри. Покликання на вправи у Вашого вчителя англійської мови.
ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ У ВПРАВАХ: ПРОСЛУХАТИ І ПОВТОРИТИ КОЖНУ ФРАЗУ З ДИТИНОЮ КІЛЬКА РАЗІВ!
Ось і все. Ви щойно пройшли короткий курс методики викладання англійської мови у початковій школі, з чим Вас щиро вітає увесь методичний відділ проєкту «Освіта. Діти. Майбутнє»!
Маршрут 2. Українська мова та літературне читання
Що насамперед потрібно знати про курс «Українська мова та літературне читання»
Умовно наш маршрут з української мови та літературного читання можна поділити на три частини:
Добукварний і букварний періоди
1. РОЗВИВАЄМО У ДИТИНИ НАВИЧКУ МИСЛИТИ САМОСТІЙНО.
Це дуже важливе завдання. Від навички мислити самостійно залежить успіх наших дітей не лише в навчанні, але й в усіх інших аспектах їхнього життя.
Із чого почати?
- Запитайте у свого школярика, як робити завдання у посібнику. Якщо Ваш син чи донька не знає, тоді разом із дитиною вигадайте один чи кілька способів виконання вправи. Такий підхід стимулює розвиток творчого (креативного) мислення у наших дітей.
- Попросіть дозволу виконати одне завдання із посібника (бо дуже цікаво і Ви такого ніколи не робили — це щира правда). Запитайте, що потрібно зробити. Ваше щире зацікавлення навчанням у школі мотивуватиме школяра чи школярку працювати ще завзятіше.
Які проблеми можуть виникнути?
- Якщо Ви бачите, що дитина не засвоїла тему, — не панікуйте.
Теми, як і типи завдань, повторюються через певний проміжок часу. Якщо Вашому учневі чи учениці «не зайшла» тема зараз, він (чи вона) повернеться до неї через місяць, через два-три — і врешті-решт усе зрозуміє.
- Дитина не уважна.
Є формула, за якою вираховують, скільки часу може концентрувати увагу дитина: «вік школяра +1». Наприклад, Вашому малюкові 6 років + 1 = 7 хвилин корисної уваги.
2. РОБИМО АКЦЕНТ НА РОЗВИТКОВІ ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ.
Що це таке? Діти сприймають мовлення як суцільний потік. Вони не вирізняють окремих звуків. Наше завдання навчити їх це робити.
Для чого?
Якщо дитина навчиться вирізняти/розрізняти звуки, вона правильно писатиме слова.
Як розвивати фонематичний слух?
Ми фокусуємо увагу дітей на звуках.
Крок 1. Вчимося впізнавати голосні звуки: їх можна проспівати: [а], [о], [у], [и],[і], [е].
Шукаємо голосні звуки у словах: сАм, сОн, сОм, сУм, сИн, сІм, сІк, рІк, мЕм, зІр.
Крок 2. Упізнаємо приголосні ([т], [л], [с], [к],[д], [ц] і т.д.): спробуйте їх проспівати. Вдалося? Якщо так, то Ви вимовляєте приголосний разом із голосним. Спробуйте ще раз. У разі правильної вимови приголосні звуки ми не можемо проспівати.
Крок 3. Вчимося разом із дитиною вирізняти перший звук слова (крок, олень, море).
Крок 4. Прислухаємося до останнього звука (озеро, око, ріг).
Крок 5. Вирізняємо середній звук слова (комар, ліхтар).
Крок 6. Вслухаємося у вимову простих слів і малюємо їх звукову модель:
Умовні позначення: [-] – приголосний звук;
[o] – голосний звук.
мед [- о -], жук [- о -].
Крок 7. Нарешті вчимося вирізняти тверді (-) та мʼякі (=) приголосні і записуємо звукові моделі: дім [= о -], сіль [= о =].
Які проблеми можуть виникнути?
Часто батьки скаржаться на те, що надто багато вправ на звукові моделі слова, навіщо це потрібно?
Звукові моделі слова — це своєрідна гра на розвиток фонематичного слуху: якщо дитина навчиться чути приголосний твердий, мʼякий, приголосний подовжений, то їй буде легко правильно писати слова.
3. ВЧИМОСЯ ПИСАТИ ЛІТЕРИ, ОДНО- І ДВОСКЛАДОВІ СЛОВА, СКЛАДАТИ КОРОТКІ РЕЧЕННЯ.
Які проблеми можуть виникнути?
Сучасні діти зазвичай не люблять писати. Вони не розуміють, для чого це потрібно.
Виробити навичку грамотного і охайного письма важливо.
Чому?
Письмо повʼязане із дрібною моторикою, а дрібна моторика — з розвитком лівої скроневої та лобової часток головного мозку, які відповідають за формування багатьох психічних функцій, а також за інтелектуальне зростання дитини. Недаремно у британських школах досі є уроки каліграфії у пʼятому та шостому класах. (Детальніше у статті за покликанням: https://vseosvita.ua/library/embed/000lps-a8f0.docx.html).
Як зацікавити дітей писати?
- Писати один одному записки та листи. Їх можна залишати у домовленому місці : на холодильнику, у скриньці, під подушкою.
- Разом планувати завтрашній день і по черзі записувати пункти плану.
- Грати у «Слова» або будь-яку іншу гру, записуючи назви або тварин, або міст, або імена людей тощо.
Ми впевнені, що у Вас є свої лайфхаки, як зацікавити дитину писати. Будемо раді, якщо поділитеся ними з усією батьківською родиною проєкту ОДМ
Післябукварний період
Діти можуть створити і записати свій текст із трьох речень.
Вміють дібрати слова на певну тему.
Щодня читають 10 хвилин.
Як залюбити дітей у читання?
Люди, які читають книги, завжди керуватимуть тими, хто дивиться телевізор (Ф.Жанліс).
Чим більше читаєш, тим менше наслідуєш (Жуль Ренар).
Діти, які читають книжки, чітко висловлюють свої думки, грамотно пишуть, мають багату уяву, у них краще розвинене творче, аналітичне, критичне мислення.
Про те, як залюбити дитину в читання, написано чимало статей у фахових виданнях і в соцмережах.
Викладаємо суть питання покроково:
- Дитина сама обрає книжку для читання, яка їй подобається.
Перші книги мають бути щедро ілюстровані та містити небагато тексту. Сюжет передають малюнки, а тексту – одне-два слова на сторінку. Ще раз підкреслимо: головне, щоб книжка подобалася ДИТИНІ.
- Звертаємо увагу на автора, художника-ілюстратора книги та назву. Це важлива частина культури читання.
- Разом із дитиною уважно роздивляємося ілюстрації: хто зображений; який персонаж веселий, сумний, хто добрий, а хто злий, чому так?
- Просимо малюка зробити ПРИПУЩЕННЯ: про що ця книга і що в ній відбуватиметься.
- Починаємо читати. З’ясовуємо, чи всі слова дитині зрозумілі, час від часу просимо пояснити, що означає те чи те слово.
- У 1—2 класах дітворі важко читати багато тексту. Тому коротке слово (а пізніше — речення) читає дитина, далі продовжує мама чи тато.
- Читаємо повільно, щоб дитина встигала стежити за текстом.
Вміння уважно стежити за текстом — дуже важлива навичка. Дитина «фотографує» слова, а пізніше легко впізнає їх у тексті, тобто починає читати швидше; крім того, стеження за текстом розвиває здатність концентрувати увагу довший час, що дуже важливо для навчання загалом.
Читати можна – граючись: просимо дитину уважно стежити за текстом, читаємо повільно; два рази зупиняємося в кінці речення (тобто дитина починає читати з наступного). А на третій раз робимо паузу посередині фрази. Ця несподіванка стимулюватиме наших діток бути уважними.
- Ми не примушуємо до читання. Якщо букви скачуть, це нічого: сьогодні читає дорослий. З часом дитина сама попросить прочитати кілька слів, потім речення і т.д.
- ЧИТАТИ ПОТРІБНО ЩОДНЯ: це може тривати 10—15 хвилин, з яких іноді на «чисте читання» припадає менше часу, ніж на «обговорення».
- І найважливіше: читаємо — з насолодою!
Трішки більше про курс “Українська мова та літературне читання”
У попередньому розділі ми говорили про те, що у першому класі діти розвивають фонематичний слух (тобто вчаться вирізняти звуки голосні та приголосні, тверді та м’які, а також подовжені), пишуть літери, слова і речення.
Однак це ще не все.
У програмі курсу «Українська мова та літературне читання» є п’ять змістових ліній:
- Нові слова і поняття (тобто розширення лексичного словника наших дітей).
- Частини мови та речення (цебто граматика).
- Звуки (себто фонетика).
- Письмо.
- Літературне читання.
Для того, щоб побачити навчальний процес у динаміці (тобто зрозуміти, як крок за кроком діти заглиблюються в ту чи іншу тему і вдосконалюють свої навички), пропоную фрагмент карти предмета: теми у змістових лініях поділені по тижнях, а тижні об’єднані у місяць вересень.
Приємного занурення у батьківську навчально-методичну карту!
Тиждень 1
ЩО?
1.Розрізняємо істоти
(хто?) і предмети (що?).
2. Один предмет-декілька предметів.
Описуємо предмет (колір, із чого виготовлений)
(що робить предмет чи істота?)
(Фонетика)
Виокремлюємо перший звук слова
Добираємо слова, які починаються на однаковий звук (синій Сірко скавулить)
Обговорення
Тиждень 2
Змістова лінія «Частини мови та речення»
Речення (воно складається зі слів, про щось розповідає).
1. Складаємо речення за малюнком.
2. Малюємо схему речення. Наприклад: Сонце світить –
Короткі допоміжні слова (службові)
(Фонетика)
Вирізнення першого та останнього звука у слові
Малюємо фігуру на рядках у зошиті
Пишемо довгі та короткі похилі лінії
Пишемо хвилясті лінії
Вписуємо малюнки у межі робочого і допоміжного рядків
Всеволод Нестайко «Пригоди в лісовій школі», книга 1, розділ 2.
Обговорення
Тиждень 3
Змістова лінія «Частини мови та речення»
Складаємо речення за моделями
Змістова лінія «Звуки»
(Фонетика)
Мовні та немовні звуки. З мовних звуків складається слово
Слова, що відрізняються одним звуком (ранок-ґанок)
Голосні звуки. Впізнаємо на слух, позначаємо кружечком
Приголосні звуки. Впізнаємо на слух, позначаємо рискою.
Склад, ділимо слово на склади
Робимо звуковий аналіз слова
Пишемо довгі та короткі похилі лінії із заокругленням унизу праворуч
Пишемо довгі та короткі похилі лінії із заокругленням унизу ліворуч
Пишемо довгі та короткі похилі лінії із заокругленням угорі ліворуч
Пишемо довгі та короткі похилі лінії із заокругленням угорі ліворуч та внизу праворуч
Всеволод Нестайко «Пригоди в лісовій школі», книга 1, розділ 3.
Обговорення
Тиждень 4
Складаємо речення за малюнками
(Фонетика)
Тверді (-) та м’які (=) приголосні.
Звукова схема слова
Визначаємо наголошений склад
Складаємо слова за звуковою схемою
Пишемо коротку і довгу похилу зі штрихами вгорі ліворуч та внизу праворуч
Пишемо малі та великі вертикальні півовали
Пишемо обернені півовали
Пишемо петлеподібні елементи
Казка «Лисичка та Журавель»: відновлюємо послідовність подій у казці
Як працювати з дитиною, коли вона вдома
Вправи з української мови та літературного читання бажано виконувати послідовно. Адже кожна має свою мету. Завдання розроблено так, щоб за урок збагатити словниковий запас дитини, попрацювати над розвитком творчого мислення, фонематичного слуху, навчити писати одну з літер тощо.
Якщо сьогодні у дитини скачуть букви і посібник від неї втікає, можна скористатися альтернативними формами навчання – просто погратися.
Гра «Який звук перший (останній)»:
- Один гравець вимовляє слово, інший називає перший чи останній звук.
Гра «Назви слово»:
- Один гравець називає окремі звуки слова, інший “вгадує”. Наприклад: [б], [і], [й] – бій.
Гра «Хто більше»:
- назве шкільного приладдя і його частин;
- предметів у кімнаті (коридорі, кухні, бібліотеці, в парку, на майданчику);
- істот (хто?) на улюблену літеру;
- неістот (що?), які починаються на один звук;
- предметів, які закінчуються на один звук.
Місце гри – ваше улюблене.
Кількість гравців – чим більше, тим краще.
Гра «Відгадай предмет»:
Попросіть дитину взяти в руки будь-який предмет (наприклад, олівець) і описати його (колір, форму, з чого виготовлено). Ваше завдання вгадати, що тримає у руках дитина. P.S. Підглядати можна з метою безпеки.
Далі міняємося ролями.
Гра «Що робить?» (пантоміма)
Один із учасників зображує персонажа твору В. Нестайка «Пригоди в лісовій школі», книга 1, розділ 2. Усі інші учасники гри повинні вгадати, хто це, і сказати, що цей персонаж робить (наприклад, ведмідь їсть мед, зайчик пише). Хто вгадав, той стає ведучим.
Місце гри – ваше улюблене.
Кількість гравців – чим більше, тим краще.
Маршрут 3. Математика
Гадаю, варто почати із трьох основних ОДМівських аксіом :
- Нездібних до математики дітей НЕ БУВАЄ.
- Кожна дитина дитина — успішна.
- Усе навкруги – математика.
Остання аксіома в нематематиків викликає сумніви, чи не так? Не всі ми дивимося на світ «математичними очима». Однак схоже на те, що тепер нам доведеться разом із дітьми відкривати в собі «нове» бачення довкілля.
І це — повірте — легко.
Як реалізовано ідею
«все навколо — математика»
у проєкті ОДМ?
І. Через дослідження геометричних фігур.
Хочу наголосити саме на слові «дослідження», а не «вивчення». Діти спостерігають за предметами і роблять висновок, що все має форми геометричних фігур (годинник, парта, телефон — це коло і прямокутники і т.д.).
Вони продовжують спостереження і помічають, що предмети можуть поєднувати кілька геометричних форм (як-от будиночок для лисички — це трикутник, коло і прямокутник). Наш будинок — це теж комбінація фігур. А яких саме?
ВАЖЛИВО ПАМʼЯТАТИ: наше основне завдання — розвинути в дитини спостережливість.
ІІ. Через дослідження «магії» чисел.
Як досліджують число у першому класі?
1. Зіставляють кількість предметів на зображенні із числом.
2. Вчаться писати числа і шукають їх у довкіллі. Наприклад, число 4: стіл має 4 сторони, 4 кути. Висновок : стіл — це чотирикутник.
3. Діти досліджують склад числа. Вони розуміють, що, наприклад, 4 можна утворити різними комбінаціями: 1 морквина + 3, або 2 і ще 2 огірочки, або 3 і 1 томати. Спостереження за складом числа дуже важливе для розуміння процесу додавання і віднімання.
4. Вони самостійно утворюють числа. Наприклад, число 7 можна утворити, якщо до 5 вазонів додати 2.
5. Знаючи склад числа, діти легко порівнюють кількість осіб чи предметів.
ВАЖЛИВО ПАМʼЯТАТИ:
Для дітей 6—7 років має значення зорова опора. Вони можуть не розуміти абстрактні дії : 3+2, 5+2, 5+5. Але легко до 3 апельсинів додадуть ще 2 ; до 5 вазонів додадуть 2 інші вазони; до 5 пальчиків додадуть ще 5 і буде 10.
Дітям потрібно бачити ті предмети, які вони додають, віднімають чи порівнюють.
III. Через операції з числами.
Дві основні операції, які вивчатимуть наші діти у першому класі, — це додавання та віднімання.
Як вони це робитимуть?
1. Насамперед діти мають усвідомити, що додавання — це збільшення, а віднімання — зменшення.
2. Першачки спочатку додають і віднімають лише у межах десяти.
3. Вчать, що таке доданки і сума, знаходять невідомий доданок; знайомляться із термінами віднімання: зменшуване, відʼємник і різниця; знаходять невідомий компонент.
4. Далі діти досліджують додавання та віднімання в межах 20. Вони виокремлюють новий розряд — десятки (наприклад, 11 — це 10+1. 10 — це один десяток; виходить, що 20 — це вже 2 десятки; а 21— це 2 десятки і одна одиниця). Тренуються розкладати число на розряди.
5. Першокласники доходять висновку: число з десятками та одиницями — це двоцифрове, бо має дві цифри; двоцифрове число завжди більше, ніж одноцифрове.
6. Вчаться додавати і віднімати двоцифрові числа в межах 99-ти: десятки віднімають від десятків, а одиниці від одиниць; десятки додають до десятків, а одиниці — до одиниць.
ІV. Через вивчення одиниць вимірювання.
Спочатку діти вимірюють довжину відрізків, листочків, машинок, ґаджетів і будь-яких інших предметів, які потрапляють у поле зору.
Помічають, що один довший відрізок може складатися із кількох коротших. Домовляються, що для зручності позначатимуть відрізки літерами.
Спостерігають, у яких ситуаціях можна використати це вміння:
Вчаться порівнювати: визначають, на скільки один відрізок довший/коротший за інший.
Дізнаються про дециметр. Міркують, для чого потрібна нова одиниця виміру довжини (для зручного обчислення). Вчаться переводити сантиметри в дециметри і навпаки.
Математичне моделювання в проєкті ОДМ
Що це таке і для чого воно потрібне?
Математичне моделювання — це опис реальних явищ за допомогою математичних понять, об’єктів та дій (про все навколо — мовою математики).
Математичне моделювання:
- Розвиває логічне мислення та уяву.
- Формує навичку аналізувати ситуацію.
- Розвиває вміння застосовувати математику в реальному житті.
- Формує здатність вирішувати проблеми.
Як розвивають навичку математичного моделювання в ОДМі?
Крок 1. Аналізують компоненти задачі: визначають, де умова задачі, яке запитання, якою буде схема, думають, як відповісти на запитання задачі, звіряють запитання і відповідь.
Крок 2. Усвідомлюють, що означає «збільшити на» / «зменшити на» :
Крок 3. Вчаться визначати і підкреслювати ключові слова (те, що нам дано); доповнюють записи і схеми:
Крок 4. Складають задачі за схемами, доповнюють короткий запис, розвʼязують. Порівнюють умови кількох задач і дізнаються про обернені задачі:
Крок 5. Вчаться складати і розвʼязувати обернені задачі:
Як ми можемо розвивати навичку математичного моделювання вдома?
- Грати в «Магазин» або ж разом піти у справжню крамницю і:
– попросити дитину обрати товари;
– порахувати їх загальну вартість;
– визначити, яка буде решта, наприклад, зі 100 гривень.
- Планувати маршрут: порахувати час, відстань до місця призначення.
- Розподіляти предмети: наприклад, як поділити шоколадні цукерочки між друзями (а може, їх і не варто ділити…).
ВАЖЛИВО: НАВЧИТИ ДІТЕЙ «БАЧИТИ» МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ У РЕАЛЬНОМУ ЖИТТІ І ВМІТИ ЗНАХОДИТИ МОЖЛИВІ РІШЕННЯ.
ЦІКАВО ЗНАТИ: в ОДМі діти вивчають математику на прикладі різних сфер життя. Нова тема – нова сфера
По-перше, такий підхід допомагає побачити, у яких життєвих ситуаціях можна застосувати математичні знання та навички. По-друге, розвиває в дитини спостережливість, допитливість і нестандартне мислення.
Ось лише деякі “життєві теми”, в які занурюються наші школярі на уроках математики:
Здорове
харчування
Дні
тижня
Час
Пори
року
Спортивні ігри
відповідно
до пори року
Фінансова
грамотність
Домашня
техніка,
кулінарія
Сільське
господарство
Догляд за
тваринами
Пожежна
безпека
Що робити, якщо дитина залишається вдома
1. Попрацювати з посібником.
Завдання у посібнику розроблені за моделлю «знання — практика».
Вправа 1 — це розминка, діти пригадують, що вони знають.
Вправи 2—3 — основні, які «дають знання».
Вправи 4—7 — практика.
Вправа 8 — рефлексія (діти вчаться аналізувати власну роботу: що легко дається, де виникли труднощі, над чим треба попрацювати).
2. Зайти на платформу «Файно» і пограти в цікаві математичні ігри.
Вправи на платформі «Файно» відповідають темам уроків. Якщо дитина припускатиметься помилок, витрачатиме на гру багато часу, система запропонує виконати ще кілька однотипних вправ. Коли ж навпаки, учень швидко і без помилок робить завдання, тоді можна перейти на наступний рівень.
3. Гратися разом і:
- рахувати все підряд: сходинки, ложки, ґудзики, овочі під час готування, котів, собак, квіти, комах тощо;
- доручати дитині рахувати гроші і вибирати товар у межах суми;
- визначати, що «зайве», що «далі?»
- називати предмет і визначати, якої він геометричної форми.
Важливо!
- Допомагати дитині виконувати завдання без тиску.
- Бути терплячими, підтримувати допитливість і самостійність дитини.
- Не сварити за помилки і хвалити за спробу зробити завдання.
- Не поспішати: головне — розуміння, а не швидкість.
- ДОПОМАГАТИ ДИТИНІ ВІДЧУВАТИ СЕБЕ ВПЕВНЕНОЮ ТА УСПІШНОЮ.
Що вмітимуть наші діти наприкінці першого класу
Числа
- Рахувати в межах 100 (читати, писати, порівнювати числа)
- Називати попереднє, наступне число
- Додавати і віднімати:
- У межах 20 без переходу через десяток (усно)
- У межах 10 — із переходом через десяток
- Розв’язувати прості арифметичні задачі на додавання і віднімання (в одну дію)
- Розуміти склад числа (наприклад, 7 = 3 + 4)
Геометричні уявлення:
- Називати і впізнавати геометричні фігури: коло, квадрат, прямокутник, трикутник
- Визначати форму предметів
- Розрізняти поняття: більше/менше, довший/коротший, ширший/вужчий
- Орієнтуватися в просторі: ліворуч/праворуч, вище/нижче, всередині/зовні
Вимірювання:
- Вміти вимірювати довжину предметів умовною міркою (наприклад, паличками, кришечками)
- Орієнтуватися у часі:
- Називати дні тижня, пори року, частини доби
- Визначати приблизний час (година, півгодини)
- Знати грошові одиниці (копійка, гривня) та їх співвідношення (1 грн = 100 коп.)
Розвиток логіки та мислення:
- Групувати предмети за спільною ознакою
- Порівнювати й класифікувати об’єкти
- Виконувати просту логічну послідовність
- Розв’язувати просту задачу з життя (наприклад: «У Віти було 5 яблук. Вона з’їла 2. Скільки залишилось?»)
Комунікація:
- Уміти висловлювати міркування, пояснювати вибір розв’язку
- Працювати в парі чи групі: обговорювати розв’язання, ділитися думками
ВІТАЄМО! ВИ УСПІШНО ПРОЙШЛИ ЩЕ ОДИН КУРС ДЛЯ БАТЬКІВ!
ГОЛОВНЕ, НЕ ХВИЛЮЙТЕСЯ: УСЕ БУДЕ … МАТЕМАТИКА!