Автор та країна: Василікі Сіаманта, Греція
Посилання на план:http://bit.ly/2C5PaE8
Мова: Англійська
Педагогічний підхід:Проєктне навчання, Навчання на досвіді, Навчання на основі запитів, Навчання на основі співпраці
Тема дослідження:Прийняття відмінностей
Оцінка / Вік / Рівень:6-8 років
Ключові компетенції

 

  • Спілкування рідною мовою
  • Математична компетентність
  • Цифрова компетентність
  • Вчимось вчитися
  • Культурна обізнаність
Ресурси

 

  • Фотографування за допомогою камери телефону
  • Створення анімаційного відеофільму за допомогою Windows Movie Maker
  • Створення та запис музики за допомогою мобільного телефону (музична композиція, барабани, маракасами або інші музичні інструменти, доступні для закладу та дітей)
  • Художні витвори (маски, костюми, сцена, картини)
  • Створення плаката (Natural Art)
Опис
Це проєкт між учнями з інвалідністю та без неї з різних спеціальних та загальноосвітніх шкіл. Мета – впровадити нові ідеї та ознайомитись з стереотипами щодо інвалідності. Проєкт базується на інклюзивній освіті.
Цілі

 

  • Підвищувати обізнаність про відмінності
  • Розвивати цифрові навички
  • Розвивати творчий потенціал учнів
  • Розвивати критичне мислення
  • Вирішувати проблеми реального життя спільно
  • Розвивати соціально-відповідальні навички
  • Прояв ініціативи
  • Розвивати практику співпраці між загальними та спеціальними викладачами
Результати навчання

Учні зможуть:

  • Ширше ознайомитись з комп’ютерними технологіями.
  • Розвиток навичок володіння рідною мовою шляхом створення історії.
  • Обмінятись досвідом та дізнатись більше про учнів з інвалідністю та їх спосіб мислення.
  • Проаналізувати їхні почуття та ставлення до інвалідності
  • Зрозуміти відмінність як унікальний елемент особистості кожної людини в школі та в соціальному контексті.
  • Розвивати практику співпраці між учнями з інвалідністю та без неї.
  • Обмежити форми неприйняття учнів з обмеженими можливостями у шкільному та соціальному контексті.
  • Розвивати художньо-творчі навички.
  • Вирішувати проблеми реального життя спільно, беручи активну роль.
Співпраця

Це проєкт між учнями з інвалідністю та без неї. У цьому проєкті співпрацюють батьки учнів, учні та викладачі спеціальних та загальноосвітніх шкіл з різних міст та сіл.

У групах по 2-3 дитини учні знаходять альтернативні шляхи, щоб показати іншим учням з різними вадами (сліпота, глухота, аутизм) проєкт, який вони створили.

Проблематика
Що таке відмінність? Що таке інвалідність? Як ми можемо зрозуміти емоції людей з обмеженими можливостями? Як ми можемо зрозуміти їхнє життя? Чи можуть люди з інвалідністю робити те саме, що ми можемо? Як вони це роблять?
Діяльність

Викладачі навчають учнів геометричним фігурам, а конкретніше квадратам. Кожен учень складає власну історію про квадрат. Наприклад, квадрат як собака, автомобіль тощо. Потім викладачі роблять учням пропозицію: “Яким чином можна показати вашу історію, щоб усі її зрозуміли?”

Вони продумують свою історію і роблять для неї анімаційний фільм:

  1. Усім учням пропонується скласти історію разом.
  2. Мозковим штурмом вони вирішують, що героєм історії буде собака квадратної форми. Його звали «Ере».
  3. Вони створюють свою історію, яку пишуть вчителі (загальний учитель – викладач-дефектолог).
  4. Учні обговорюють, як вони будуть презентувати свою історію, і вони вирішують зробити анімаційний фільм.
  5. Вони обговорюють, що їм знадобиться для створення анімаційного фільму. Звісно за підтримки вчителів.

Знайомство з технічним обладнанням:

  1. Учні за допомогою вчителів мають можливість сфотографувати школу та себе, щоб зрозуміти, як працює камера.
  2. Вчителі просять їх уявити, де вони хотіли сфотографувати Ере. Учні малюють свої думки та представляють їх на зустрічі всіх учнів.

Створення анімаційного фільму:

  1. Вони формують групи (2-3 учні з інвалідністю та без неї), щоб створити сцени та розкадрування.
  2. Потім вони створюють героїв історії із вторинних матеріалів (коробки, кришки від пляшок, рулони з паперу тощо).
  3. Учні починають постановку сцен групами і фотографують кожну сцену.
  4. Учні, за підтримки викладачів, завантажують фотографії на ПК, а потім у програму “Windows Movie Maker” для створення анімаційного фільму.
  5. Учні за підтримки вчителя записують історію.
  6. Інші учні за підтримки викладача музики обирають саундтрек або створюють його до фільму.
  7. Учні завершують анімаційний фільм.

Роздуми та відгуки вчителів:

  1. Вчителі запитують учнів, чи вдалося їм досягти своєї мети: “Чи всі можуть зрозуміти вашу історію?”
  2. Учні обговорюють це, а вчителі пропонують познайомитись з учнями інших шкіл, щоб перевірити, чи досягли вони своєї мети.
  3. Через скайп вони мають шанс зустріти учнів інших шкіл (загальних та спеціальних). Вони знайомляться та обмінюються досвідом про свої школи ( в разі, якщо участь беруть різні школи).
  4. На загальній зустрічі учні та викладачі обговорюють свої запитання щодо інших учнів. Вони обговорюють свої відмінності та подібності. Вони переосмислюють свою роботу та діляться ідеями. Вчителі записують усі ідеї.

Перепланування: (у разі, якщо є ресурс – сурдопедагог)

  1. У групах по 2-3 учні знаходять альтернативні шляхи, щоб показати іншим учням з різними вадами (сліпота, глухота, аутизм) проєкт, який вони створили.
  2. На цьому етапі батьки співпрацюють зі своїми дітьми та допомагають їм знаходити матеріали та упорядкувати свої думки.
  3. Учні монтують відео з історією мовою жестів, щоб бути зрозумілим глухим людям. Спеціалісти з дефектології підтримують весь процес. (якщо в місцевості є такий ресурс)
  4. Коли все вищезазначене зроблено, їхні роботи представляються вчителям та учням початкових шкіл, з метою отримання зворотного зв’язку.
  5. Згодом учні пишуть листи та надсилають свої роботи до інших шкіл поштою. Історії були відформатовані для того, щоб задовольнити потреби учнів з обмеженими можливостями кожної школи-учасника. Наприклад: відео із мовою жестів вони надсилають глухим дітям, відео із записаною історією сліпим учням.
  6. Потім інші школи складають власну історію, і вони обмінюються ними.
  7. Вони порівнюють їх і з’ясовують, якими є різні способи висловлювання.
  8. Кожна школа розробляє плакат про свою співпрацю та надсилає його електронною поштою. Усі плакати об’єднануються в один і публікуються в кожній школі.
Оцінки
Формувальне оцінювання:
Вчителі оцінюють роботу учнів шляхом спостереження за конкретними сферами розвитку, такими як: спілкування, усне мовлення, співпраця тощо.
Інша інформація

Вибір учнів:

  • Щодо вибору учнів, їм буде надана можливість використовувати все, що їм потрібно (вони можуть як користуватися продуктами зі школи, так і приносити щось із дому).
  • У дошкільних закладах немає обмежень за часом. Вони можуть працювати протягом усього уроку, залежно від їхніх потреб.
  • Учителі завантажують анімаційний фільм на YouTube (https://goo.gl/AZrFoF – приклад)
Найважче в цьому проєкті полягає в тому, що ми повинні подолати всі стереотипи щодо інвалідності. Грецьке суспільство розглядає інвалідність як “дефіцит”. Таке ставлення можна побачити і в школах, хоча останні десятиліття учні з різними вадами навчаються у загальноосвітніх школах. Інклюзивна освіта тут реалізується лише риторично, і реальних змін в освітній системі не відбувається. Отже, це величезна проблема. Однак у дошкільних закладах хтось може ефективніше впроваджувати нові речі та ідеї та стикатися зі стереотипами. Отже, з вересня було створено різні проєкти щодо інвалідності, а також люди з різними вадами приїжджали до нашої школи та спілкувались як із учнями, так і з батьками про своє життя. Крім того, в той же час дослідження почало посилатися на практику співпраці між загальними та спеціальними-викладачами шкіл, які беруть участь у цілому проєкті. Перші результати показали, що викладачі-спеціалісти не беруть участі у плануванні уроків, і вони несуть відповідальність лише за учнів з інвалідністю. Отже, у цій програмі будуть реалізовані різні типи співпраці між ними. (З досвіду грецької школи)