Дослідження проводилося на замовлення Національного музею Революції Гідності у два етапи: анкетування (кількісний аспект) та фокусоване групове інтерв'ю (якісний аспект). У результаті вдалося визначити, як школярі ставляться до Революції Гідності, й установити, що формує їхнє ставлення та сприйняття.
"Соціологічне опитування – це орієнтир для освітян та органів влади щодо того, як діяти. Працюючи з молоддю, працюємо з майбутнім. Музей спирається на валідні дані, які охоплюють усі регіони України. Це національний музей, полем якого є всеукраїнська діяльність. Різноманітність підходів, якими послуговується музей, вражає. Я дякую, що працюєте в багатьох регістрах. Результати дослідження мене стривожили. Багато знають про Революцію Гідності 8% опитаних учнів, а обізнані з тематикою – 84%. Ці 8% твердого знання – тривожна цифра, яка свідчить, що нам треба краще працювати. Найбільше роботи – для школи, сім'ї, засобів масової інформації", – зазначив Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті.
Наталія Зайцева-Чіпак, соціологиня, керівниця Українського центру вивчення громадської думки "Соціоінформ", представила основні результати дослідження. Вона розповіла про роль і вплив різних практик ушанування Революції Гідності та Героїв Небесної Сотні – інституційованих (державні органи) й індивідуальних (сім'я):