17.02
"Лише 8% школярів обізнані щодо подій Майдану" - зазначено на сайті http://maidanmuseum.org/uk/node/1408
про соціологічне дослідження.
17 лютого 2021 року в Українському кризовому медіацентрі було представлено результати комплексного соціологічного дослідження обізнаності школярів середніх та старших класів щодо подій Революції Гідності. Дослідження показує їхнє ставлення до подій Майдану, ідей щодо форм збереження пам'яті про нього та практик ушанування Небесної Сотні.
Дослідження проводилося на замовлення Національного музею Революції Гідності у два етапи: анкетування (кількісний аспект) та фокусоване групове інтерв'ю (якісний аспект). У результаті вдалося визначити, як школярі ставляться до Революції Гідності, й установити, що формує їхнє ставлення та сприйняття.

"Соціологічне опитування – це орієнтир для освітян та органів влади щодо того, як діяти. Працюючи з молоддю, працюємо з майбутнім. Музей спирається на валідні дані, які охоплюють усі регіони України. Це національний музей, полем якого є всеукраїнська діяльність. Різноманітність підходів, якими послуговується музей, вражає. Я дякую, що працюєте в багатьох регістрах. Результати дослідження мене стривожили. Багато знають про Революцію Гідності 8% опитаних учнів, а обізнані з тематикою – 84%. Ці 8% твердого знання – тривожна цифра, яка свідчить, що нам треба краще працювати. Найбільше роботи – для школи, сім'ї, засобів масової інформації", – зазначив Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті.

Наталія Зайцева-Чіпак, соціологиня, керівниця Українського центру вивчення громадської думки "Соціоінформ", представила основні результати дослідження. Вона розповіла про роль і вплив різних практик ушанування Революції Гідності та Героїв Небесної Сотні – інституційованих (державні органи) й індивідуальних (сім'я):
"Ми здійснили загальнонаціональне репрезентативне дослідження, опитавши учнів 6–11 класів з усієї України. Одними з головних були запитання про те, як підлітки трактують Революцію Гідності, які в них цінності. Вони всі народилися вже в незалежній державі, і для них основними цінностями є справедливість, свобода, гідність – саме ті, які сповідував та обстоював Майдан. Важливо розуміти уявлення учнів про цілісність і тяглість історичних подій. На момент тих подій їм було чотири-п'ять років. Про Революцію на граніті чув кожен шостий респондент, про Помаранчеву революцію – половина, про Революцію Гідності – 86% чули", – зазначила Наталія Зайцева-Чіпак.

"Це не суто наукове дослідження, а прикладна річ. Це орієнтир для кращого розуміння ситуації. Нині відбуваються численні інформаційні атаки на тему Революції Гідності та її цінності. Ми орієнтувалися на ситуацію, яка є сьогодні. У висвітленні теми Революції Гідності недостатньо школи та підручника чи меморіальних заходів двічі на рік. 80% опитаних учнів не брали участі в меморіальних заходах. А ті, хто брав, робили це переважно на уроках у школі. Там зазвичай проводиться хвилина мовчання після короткої згадки про події Майдану. 95% опитаних школярів вважають потрібним ушановувати Революцію Гідності. Це свідчить про цінність зазначеного явища. Але детального глибокого розуміння причин та наслідків немає", – сказав Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
Максим Заїка та Нелля Дубовська – творці відео, компанія Whitemovie production. (http://maidanmuseum.org/uk/node/1408)
Наприкінці заходу генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло повідомив, що сьогодні, 17 лютого 2021 року, Верховна Рада ухвалила постанову, яка визначає Революцію Гідності одним з ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Це вже не перше дослідженя громадської думки щодо Революції Гідності. Цього разу Музей як замовник зосередив увагу на обізнаності українців шкільного віку, а 2018 року досліджував обізнаність і міркування дорослого населення країни.