ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА В КАНАДІ - ЦЕ РЕАЛЬНІСТЬ
Коли Гарланд Сандерс почав продавати смажену курку, він нічим не відрізнявся від інших.
Що перетворило його зусилля на знаменитий ресторан KFC? Кілька дрібних деталей, серед яких секретні інгредієнти в його суміші спецій.
Що є секретом інклюзивної освіти?
Саме те, що діти з обмеженими можливостями проводять час разом з іншими дітьми - ось магія, яка приносить плоди в довгостроковій перспективі для всіх.
Професійна підтримка канадської школи загалом та інклюзивної освіти зокрема є не для учня, а для вчителя.
“
Якщо я відправлю учня з особливими освітніми потребами поза класом до спеціаліста, то я не стану вдосконалюватися як вчитель, але якщо фахівець прийде до мене і проконсультує мене щодо того, як я можу підтримати учня, я буду краще підготовлена і зможу надавати допомогу таким дітям у майбутньому
Професійну підтримку вчителів у роботі з різноманітними колективами в канадських класах забезпечують ресурсні вчителі, які працюють у школі на повний робочий день. Вони набираються з лав досвідчених вчителів, які є природними лідерами і мають кілька років педагогічного досвіду.
Іноді ці ресурсні вчителі викладають разом із головним учителем. У другій половині дня вони оцінюють, що вдалося, а що потрібно розвивати інакше.
У школі, де навчається 500 учнів, працюють три викладачі, а в школі, де навчається 2 000, - вісім. Окрім ресурсних педагогів, у деяких класах є також помічники вчителя.
Іноді ці ресурсні вчителі викладають разом із головним учителем. У другій половині дня вони оцінюють, що вдалося, а що потрібно розвивати інакше.
У школі, де навчається 500 учнів, працюють три викладачі, а в школі, де навчається 2 000, - вісім. Окрім ресурсних педагогів, у деяких класах є також помічники вчителя.
Як це виглядає:
ресурсний учитель зустрічається з класним керівником щодо проблемного учня. Ресурсний вчитель запитує класного керівника: як цей учень ускладнює роботу в класі? Що вас найбільше турбує у цьому вихованці? Коли це відбувається? Що вказує на те, що проблематична поведінка почнеться?
Учитель записує відповіді на ці запитання і разом із викладачем формують ідеї щодо того, що можна зробити в ті моменти, які спричиняють небажану поведінку учня.
The term arts and crafts is also applied, especially in the United States and mostly to hobbyists' and children's output rather than items crafted for daily use.
Учитель записує відповіді на ці запитання і разом із викладачем формують ідеї щодо того, що можна зробити в ті моменти, які спричиняють небажану поведінку учня.
The term arts and crafts is also applied, especially in the United States and mostly to hobbyists' and children's output rather than items crafted for daily use.
У Канаді впевнені, що інклюзія функціонує добре, коли вона розподіляється природним шляхом. Правило полягає в тому, що школа не може приймати учнів з обмеженими можливостями, які не проживають у даній місцевості.
Протягом 90-х років ОЕСР та ЮНЕСКО вивчали систему інклюзивного навчання в канадській провінції Нью-Брансвік і виявили, що вона є ефективною і добре функціонує. Ті, хто розпочав реформи системи, що призвели до цього, були батьки. Ці люди хотіли, щоб їхні діти разом із сусідніми дітьми навчались у школі у власному районі. Невдовзі всім причетним було ясно, що це не ідея ЮНЕСКО, а лише бажання цих мам і тат.
Усі робили все можливе, щоб допомогти цим батькам здійснити ці бажання. Гордон Портер, колишній директор, який допомагав Міністерству освіти в його всеосяжних реформах, нагадує, що початок був не зовсім легким.
Спочатку вчителі початкових класів були проти інклюзії, вважаючи, що їм доведеться викладати той самий матеріал дітям, які не вміють читати, говорити або мають інші проблеми. Потім вчителі зрозуміли, що не потрібно всьому вчити таких дітей, що вони можуть пристосувати для них навчальну програму. На сьогодні освіта в Нью-Брансвіку є інклюзивною вже понад 25 років.
Місцева влада вирішила закрити свої допоміжні класи та спеціальні школи з поваги до прав людини в цілому та до міжнародних конвенцій (таких як стаття 47 Міжнародної конвенції про права інвалідів), оскільки такі заходи розглядались як сегрегація. Що ми почули від працівників міських шкіл, батьків та вчителів, це те, що діти з особливими освітніми потребами є невід'ємною частиною суспільства. Ми не можемо відправляти таких дітей до спеціальних шкіл. Також у школах ми чули про приклади учнів, які змогли стати повноцінними членами суспільства після закінчення початкової та середньої школи разом з усіма іншими.
Одна дівчина на ім'я Марі, яка страждає на синдром Дауна, допомагає робити бутерброди в місцевому бістро, а Джон, який має психічні вади, складає рушники в готелі Crown Plaza у центрі міста.
У кожного є місце, де він знайде себе, кожен важливий.
Усі робили все можливе, щоб допомогти цим батькам здійснити ці бажання. Гордон Портер, колишній директор, який допомагав Міністерству освіти в його всеосяжних реформах, нагадує, що початок був не зовсім легким.
Спочатку вчителі початкових класів були проти інклюзії, вважаючи, що їм доведеться викладати той самий матеріал дітям, які не вміють читати, говорити або мають інші проблеми. Потім вчителі зрозуміли, що не потрібно всьому вчити таких дітей, що вони можуть пристосувати для них навчальну програму. На сьогодні освіта в Нью-Брансвіку є інклюзивною вже понад 25 років.
Місцева влада вирішила закрити свої допоміжні класи та спеціальні школи з поваги до прав людини в цілому та до міжнародних конвенцій (таких як стаття 47 Міжнародної конвенції про права інвалідів), оскільки такі заходи розглядались як сегрегація. Що ми почули від працівників міських шкіл, батьків та вчителів, це те, що діти з особливими освітніми потребами є невід'ємною частиною суспільства. Ми не можемо відправляти таких дітей до спеціальних шкіл. Також у школах ми чули про приклади учнів, які змогли стати повноцінними членами суспільства після закінчення початкової та середньої школи разом з усіма іншими.
Одна дівчина на ім'я Марі, яка страждає на синдром Дауна, допомагає робити бутерброди в місцевому бістро, а Джон, який має психічні вади, складає рушники в готелі Crown Plaza у центрі міста.
У кожного є місце, де він знайде себе, кожен важливий.